Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

Приймання і відправлення вантажів зі складу можна виконувати на суміщеній ділянці, а можна роз'єднувати. Обидва варіанти мають переваги й недоліки.

Висота рампи також має значення. Вивантаження товарів може здійснюватися з рівня дороги або зі спеціальної рампи, піднятої на рівень кузова транспортного засобу. Більшість вітчизняних вантажних автомобілів має двері й борти в задній частині кузова. Розвантажувати такі автомобілі краще з рамп, тому що це дозволяє вводити до кузова вантажно-розвантажувальну техніку. Автомобілі, оснащені боковими щодо поздовжньої осі дверима, можна розвантажувати з рівня дороги.

Мінімальна ширина рампи, яку використовують для навантаження і розвантаження транспорту, має бути не менше радіуса повороту працюючого на ній навантажувача плюс ще приблизно 1 м. Слід мати на увазі, що швидкість обслуговування транспорту, тобто швидкість виїзду навантажувача з кузова транспортного засобу і наступного розвороту, зросте, якщо операторові надати запас простору. Більшість нових складів мають 6 м ширини розвантажувальних рамп. Місця для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт краще проектувати з надлишком площі, ніж з нестачею.

Висота рамп має бути узгоджена з висотою кузова транспорту, що обслуговується. У вантажного автомобільного транспорту висота кузова від рівня дороги коливається залежно від типу: від 550 до 1450 мм. Крім того, висота кузова залежить від завантаження автомобіля. Кузов повністю навантаженого автомобіля може бути на 30 см нижче незавантаженого. Платформи автомобілів-рефрижераторів зазвичай вищі, ніж в автомобілів, не обладнаних холодильною камерою. У зв'язку з цим рампи необхідно оснащувати пристроями для приймання автомобілів з різною навантажувальною висотою. Такими пристроями можуть бути стаціонарні або пересувні вантажопідйомні майданчики чи вантажні містки. Перевагу слід віддавати пристосуванням, які не потребують додаткової площі для їх зберігання поблизу місця розвантаження.

При проектуванні автомобільних рамп слід враховувати загальну тенденцію до зниження вантажної висоти автомобілів. Наприклад, якщо в кінці 1960-х років у Європі висота автомобільних рамп доходила до 1,4 м (56 дюймів), то до середини 1980-х оптимальне значення знизилося до 1,2 м. У Росії нині більше 80 % вантажного транспорту має навантажувальну висоту в інтервалі від 1100 до 1300 мм. Тут також простежується тенденція до зниження вантажної висоти.

Вибір оптимального варіанта системи складування здійснюється після техніко-економічного оцінювання кожного. Критеріями оцінювання можуть бути:

• ефективність використання складської площі та обсягу;

• загальні логістичні витрати на тонну товару, пов'язані з конкретним варіантом оснащення складу.

Показники ефективності використання складської площі та обсягу показують, наскільки ефективно використовується складський простір при установці конкретних видів устаткування, а економічний показник дає можливість оцінити витрати, пов'язані з їх придбанням та експлуатацією.

Коефіцієнт корисно використаної площі визначається за формулою

де Sкор — корисна площа складу, м2;

Sз с — загальна площа складу, м2.

Цей параметр залежно від типу складського приміщення, його планування, використовуваного устаткування та інших факторів може мати значення від 0,25 до 1,0. Чим більші ці числа, тим ефективніше використовуються складські площі.

Аналогічно до попереднього показника розраховують коефіцієнт корисно використаного об'єму:

де V3с — загальний складський об'єм, м3;

Vван — складський об'єм, зайнятий під обладнання для зберігання вантажу, м3;

h3с — висота складського приміщення, м;

hскл — висота приміщення саме під зберігання вантажу, м.

Показники ефективності використання складської площі та об'єму показують, наскільки ефективно використовується складський простір при конкретних видах обладнання, а економічні показники дають можливість оцінити витрати, пов'язані з придбанням та експлуатацією.

Економічним критерієм при оцінюванні варіантів систем складування можуть бути загальні логістичні витрати на тонну товару (ум. піддон чи 1 од. вантажу — SKU (stock-keeping unit)— це одиниця обліку запасів (Оз) складського зберігання, що становить предмет чи сукупність предметів, які продаються або використовуються спільно (наприклад, ліжко на коліщатках буде розглядатись як одна одиниця обліку запасів, а не ліжко окремо від коліщаток); кожній одиниці надають ідентифікаційний номер і зазвичай виділяють окреме місце для зберігання, щоб спростити контроль за станом та рухом запасів).