Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

MRP I (Materials Requirements Planning) — це система планування потреби в матеріалах виробництва, що базується на узгодженні інформації про наявний попит на готову продукцію та наявні запаси. За такою концепцією не передбачено виробництво за встановленим графіком чи планом. Виробництво відштовхується від наявного попиту. Залежно від цього та наявного рівня запасів розраховують обсяги замовлень сировини/матеріалів, графік їх постачань і обсяги виробництва.

MRP II (Manufacturing Resource Planning) — це також система виробничого планування ресурсів, але яка об'єднує виробниче, маркетингове, фінансове планування з логістичними операціями. Плани виробництва складають не лише з урахуванням попиту на готову продукцію, але й з урахуванням динаміки збуту. Завданням цієї концепції є формування оптимального потоку матеріалів, сировини як у системі постачання, так і у виробництві, а також оптимізація потоку готової продукції.

DRP (Distribution Requirements Planning) — система планування постачань готової продукції (товарів) у дистрибутивних каналах. Ця концепція базується на мінімізації рівня запасів за рахунок максимально точного планування розміру партії та місця збуту, що дозволяє знизити використання складських потужностей. DRP II (Distribution Resource Planning) є більш інформаційно потужною версією попередньої концепції.

DDT (Demand-driven Techniques/Logistics) — концепція фізичного розподілу (дистрибуції), орієнтована на попит, яка має кілька варіантів:

a) QR (Quick Response) — дистрибуція (постачання товарів) здійснюється залежно від попиту, який відслідковують у режимі реального часу. Це стало можливим завдяки розвитку автоматизації. Тобто кількість проданого товару виробник чи дистриб'ютор можуть відстежувати день у день завдяки мобільному зв'язку і планшетам у кожного торгового агента. Відтак продажі товару відстежують не за певними встановленими датами, а кожного дня, що дає можливість акумулювати необхідні запаси для постачання — збільшувати їх або навпаки;

б) CR (Continuous Replenishment) — “безперервне поповнення запасів” роздрібної точки збуту, яке базується на “передбаченні” постачальником (логістичним оператором, дистриб'ютором) можливої потреби в продукції завдяки відстеженню попиту в реальному часі.

Різновидом цього підходу є VMI (Vendor Managed Inventory) як більш удосконалена версія концепції управління запасами постачальником, яка базується на новітніх інформаційних технологіях. Відповідно до неї постачальник (логістичний оператор) бере на себе відповідальність підтримувати запаси на належному рівні, самостійно відстежуючи продажі та пов'язуючи це з можливостями вчасного поповнення продукцією у виробника.

JIT (Just-in-time) — концепція, що максимально синхронізує взаємовідносини між учасниками процесу просування матеріального потоку. Як правило, її асоціюють з відсутністю запасів як таких. Це стає можливим за рахунок консолідації партій у межах одного замовлення (зниження видатків на логістику досягається через укрупнення замовлення — тобто обслуговують не окремо кожне невелике замовлення, а доставляють продукцію декількох замовників однією партією за розвізним маршрутом). Ця концепція також має декілька варіантів:

а) LP (Lean Production) — “безнадлишкова продуктивність”, що передбачає виключення тих операцій, які несуть лише надмірні витрати, наприклад складування. Пропонується виробляти продукцію невеликими партіями, щоб уникнути надвитрат. Це стандарт граничної мінімізації ресурсів, на відміну від наступного;

б) VAD (Value added Logistics) — додана вартість кожної операції, або додана вартість продукції (товару чи послуги). Цей стандарт пропонує поглянути на логістичний процес як на процес створення вигід для кінцевого споживача і, відповідно, збільшення кінцевої вартості продукції. Скажімо, доставка швидкопсувної продукції у спеціальному транспортному засобі допоможе зберегти якісні характеристики продукції, але як наслідок збільшить його ціну через використання “особливого” транспортного засобу.

SCM (Supply Chain Management) — концепція “управління ланцюгами постачань”. За М. Кристофером, вона спрямована на досягнення більшої споживчої цінності за менших видатків уздовж усього ланцюга. Ця концепція базується на зниженні загальносистемних видатків, об'єднуючи всіх учасників ланцюгів єдиною метою — задовольнити споживача в такий спосіб, щоб знизити всі можливі витрати вздовж ланцюгів. Це досягається за рахунок тісного обміну інформацією між учасниками.

ERP (Enterprise Resource Planning) — концепція інтегрального управління всіма ресурсами підприємства, що поєднує модулі прогнозування, управління проектами, витратами, кадрами, фінансовою діяльністю, інвестиціями тощо.

CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) — концепція планування ресурсів, синхронізована зі споживачем, яка використовує функціональність EPR і перебудовує планування виробництва від кінцевого споживача. Вона враховує виробничі та інші ресурси підприємства, витрачені на маркетингову, комерційну, післяпродажну роботу зі споживачем.

TBL (Time-based Logistics) — це концепція, спрямована на оптимізацію всіх фаз життєвого циклу виробу (продукції) за часом, починаючи з науково-дослідних і випробувальних розробок і закінчуючи післяпродажним сервісом. Навіть зараз виробники наголошують, що споживча цінність продукції інформаційних технологій (програми, мобільні пристрої) вже за рік практично втрачає вартість, оскільки з'являються інші, більш сучасні програми, пристрої тощо.

Схематично основні концепції управління залежно від їх функціональної складової наведено на рис. 2.3[4].

Зазначимо лише, що, на думку інтеграторів програмного забезпечення, ERP часто використовують як збірний термін для опису комплексного підходу до управління підприємством. Проте якщо у торгового підприємства немає виробничих потужностей, то, відповідно, немає й необхідності у використанні систем MRP чи MRP II.

Концепція CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) також не є стандартом менеджменту. Ця концепція була розроблена й застосовується як стратегії розвитку американською компанією SYMIX Іпс. для серії програмних продуктів SyteLine. Подібні продукти є в більшості інших великих інтеграторів, як, наприклад, mySAP.com- концепція й реалізація взаємодії за допомогою Інтернету, розроблена компанією SAP, або MRP ІІІ-концепція ERP-системи, інтегрованої з системами прогнозування, тощо.

Рис. 2.3. Основні концепції управління

У зв'язку з високим ступенем спеціалізації постачальники програмного забезпечення на Заході зазвичай працюють в одній або кількох взаємопов'язаних нішах ринку. Найчастіше простежується послідовність MRP — MRP II — ERP. Постачальники систем для вирішення завдань SCM, CRM, ЕАМ, MES, PDM та інших у більшості випадків пропонують окремі програмні продукти. Однак, незважаючи на всю динаміку розвитку ринків, система управління внутрішніми ресурсами підприємства (MRP II, ERP для виробничих підприємств) завжди повинна розглядатись як основа для задоволення потреб бізнесу і подальшої побудови архітектур інформаційних систем. Необхідно насамперед навести порядок у себе, а лише потім переходити до управління взаємовідносинами з клієнтами чи впровадження технологій.