Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

Логістика
Загальна назва дисципліниНайменування розділів
МатематикаТеорія ймовірностей, математична статистика, теорія випадкових процесів, математична теорія оптимізації, теорія матриць, функціональний аналіз, факторний аналіз тощо
Дослідження операційЛінійне й нелінійне програмування, теорія ігор, теорія статистичних рішень, теорія масового обслуговування, теорія управління запасами, моделювання, мережеве планування тощо
Технічна кібернетикаТеорія великих систем, теорія прогнозування, загальна теорія управління, теорія автономного регулювання, теорія графів, теорія інформації, теорія зв'язку, теорія розкладів, теорія оптимального управління тощо
Економічна кібернетика та економікаТеорія оптимального планування, методи економічного прогнозування, маркетинг, менеджмент, стратегічне й оперативне планування, операційний менеджмент, ціноутворення, управління якістю, управління персоналом, фінанси, бухгалтерський облік, управління проектами, управління інвестиціями, соціальна психологія, економіка та організація транспорту, складське господарство, торгівля тощо

Війна потребувала новітніх підходів до вирішення завдань різного ступеня складності.

Як приклад, розглянемо появу теорії оптимального виробничого планування Л.В. Канторовича. Та сама теорія, яка принесла її автору Нобелівську премію з економіки, зароджувалась як розробка на запит співробітників Центральної лабораторії Ленінградського фанерного тресту, які просили порекомендувати їм чисельний метод для розрахунку планів завантаження обладнання. Йшлося про комплексне виконання п'яти видів робіт на лущильних станках восьми типів різної продуктивності. На перший погляд, вихід продукції здавався випадковою величиною: яка група сировини на який станок була спрямована.

Водночас Канторович розробляє метод економічних рішень, відомий сьогодні як метод лінійного програмування. Проте вирішення поставленої задачі потребувало принципово нових ідей, які б дозволили проводити цілеспрямований перебір необхідних комбінацій. Стрижнем відкриття Канторовича був установлений ним об'єктивний зв'язок оптимального планування із завданням визначення відповідних вартісних показників. З огляду на це ним були сформульовані ознаки оптимальності, які й дозволили запропонувати різні схеми цілеспрямованого перебору планів і систем вартісних показників.

Цей приклад — одна з багатьох ілюстрацій того, наскільки тісний зв'язок між розвитком держав і науковим прогресом, а також який вплив і взаємопроникність мають головні на певний час завдання у різних сферах господарювання.

Зараз, наприклад, ґрунтуючись на доробку дисципліни “Дослідження операцій”, у логістиці сформовані та вирішуються такі широковідомі завдання: задача комівояжера, транспортна задача, задача про упакування у контейнери, складання розкладу, диспетчеризація (Open Shop Scheduling Problem, Flow Shop Scheduling Problem, Job Shop Scheduling Problem) і т. ін.

Отже, на другому етапі логістика головним чином вирішувала питання забезпечення ефективності певних функцій (виробництво, закупівля, збут тощо) шляхом удосконалення цілком конкретних операцій (нормування робочого часу, шляхи зменшення витрат пального тощо), ґрунтуючись на поважних наукових розробках.

3-й етап. Післявоєнні роки відомі нарощуванням виробництва і промисловості (приблизно з 1950-х по 1980-ті роки).

Знову ж таки, історично завершення Другої світової війни стало початком нової — “холодної війни” (середина 1940 — початок 1990-х років) — глобальної геополітичної конфронтації між Радянським Союзом і США. Це повністю розмежувало розвиток держав як в ідеологічному, так і економічному плані. На цьому етапі логістика набула комплексності завдяки характерним напрямам, які розвивали наукові школи наддержав.

Зазначимо, що адміністративно-командна планова економіка, яка була основою у Радянському Союзі, не передбачала розвитку приватного сектору, широкої номенклатури виробів для задоволення попиту споживачів. Швидше йшлося “від протилежного” — є товар, і лише такого виду, а, відповідно, є і попит. Отже, питаннями маркетингу держава в принципі не опікувалася.

Як ілюстрацію згадаємо такий факт: при перекладі книги відомого американського науковця Уолтера Айзарда “Methods of Regional Analysis” у 1960 p. з неї було виключено тезу, що населення є перш за все споживачем промислової продукції, а не засобом її виробництва. У передмові до книги А.Е. Пробст пояснив, що “радянським читачам навряд чи буде цікавою ця інформація”.

До того ж процес мілітаризації, який захопив країни, відзначився безліччю військових баз, полігонів випробувань, заводів і наукових центрів по всьому Радянському Союзу. Сировина, комплектуючі, оснащення вироблялися в одній країні і транспортувалися в іншу.

Таким чином, радянська наукова школа мала дуже ґрунтовні напрацювання у питаннях транспортування, особливо змішаного (цього вимагала величезна територія наддержави, де сировина перетинала декілька кордонів декількома видами транспорту), питаннях виробництва (особливо в нормуванні та стандартизації операцій ).

Водночас західний світ, з капіталістичною моделлю розвитку, йшов шляхом розвитку приватних господарств і делегування функцій (аутсорсингу), а тому головними питаннями тогочасної логістики там був маркетинг, управління запасами, продаж, вивчення запитів споживачів, побудова прогнозів цих запитів.

Серед логістичних концепцій того часу широковживаними були:

• MRP I (Material Requirement Planning) — система планування потреби в матеріалах, що базується на виробничих графіках із даними про стан попиту й запасів;

• MRP II (Manufactory Resource Planning) — система виробничого планування ресурсів, яка поєднує виробничі, маркетингові, фінансові та логістичні операції;

• DDT (Demand-driven-Techniques) — логістика, орієнтована на попит, яка має кілька варіантів, найпоширенішими є: QR (Quick Response) — технологія швидкого реагування на запити споживачів шляхом оцінювання попиту в реальному часі, розвиток якої став можливим завдяки інформаційним технологіям (електронний документообіг, штрихове кодування), та CR (Continuous Replenichment) — технологія безперервного поповнення запасів.

Пізніше, у 1970-ті роки, були підписані договори між наддержавами щодо обмежень стратегічних озброєнь. Вже тоді це визначалося не лише політичними міркуваннями, а й суто економічними — гонка озброєнь потребувала величезних витрат. СРСР почав залежати від закупівель споживчих товарів і продовольства, для яких необхідні були валютні кредити, а західні країни після нафтової кризи відчували потребу в радянській нафті.

Перед світом у цілому постали питання не стільки вдосконалення окремих функцій та операцій, з ними пов'язаних, скільки їх взаємодія і взаємопроникність задля оптимізації витрат уздовж усього ланцюга постачання, виробництва, збуту продукції.

Отже, на 3-му етапі кожна економічна система (капіталістична, соціалістична/планова) розвивала цілком конкретні напрями логістики, що надало їй комплексності. Подібна комплексність дозволила інтегрувати наробки різних наукових класів: технічних, природничих і соціально-гуманітарних. А вимоги часу сприяли застосуванню напрацювань з логістики у відомій концепції SCM (Supply Chain Management) — управлінні ланцюгами постачань. Один з корифеїв логістики М. Кристофер зазначив, що SCM — це управління взаємовідносинами постачальників і клієнтів, спрямоване на досягнення більшої споживчої цінності за найменших видатків уздовж усього ланцюга постачань.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора О.В.Горбенко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи