TextBook Нараз Мручкове «бе-ре-жись!» затривожило тишу. Всі зірвались на рівні ноги, вхопили за кріси й станули в боєву лаву. Мручко на спіненім коні пригнався до гетьманової повозки: «Москалі!.. Що ваша милість прикажуть?».
Гетьман хотів підвестись та поглянути, болі не дали. Побачив тільки Орлика, Войнаровського та нечисленну дружину, що згуртувалася кругом його, готова до бою. Кількасот запорожців збиралось у батаву, не випускаючи з ротів люльок.
«Тяжкі вози залишити, зайвий тягар скинути, брати, що найпотрібніше. Пішим роздати коні, жіноту посадити на легкі візки, а котра хоче — верхи, і вперед… А король що?» — звернувся до Войнаровського.
«Король заснув.»
«Збудити короля».
«Що сталося?» — питав, не розкриваючи очей.
«Москалі в погоні… що ваша величність прикажуть, битися, чи продовжувати похід?»
«А гетьман що?»
Войнаровський повторив гетьманський приказ. Король вислухав.
«Робіть, що захочете,» — кинув крізь зуби і повернув голову в другий бік, ніби йому все байдуже.
Хвилину стояли безрадно. Бачили, король такий знесилений, що й піднести повік не може.
«Я беру відповідальність на себе! — сказав генерал Кройц. — Вози залишити, коні роздати пішим і — вперед.»
Приказ вмить рознісся по обозі.
Щоб добро не попалося ворогові в руки, торощили, дерли, скидали на купи, підпалювали. Бухнула полумінь, густі дими скаламутили чисте поранкове повітря. Тоді вирядили жінок на легких візках, піші всідали на неокульбачені коні, армія рушила в дальшу дорогу. Перші знову стали останніми.
Прикривали похід.
4
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мазепа. З-під Полтави до Бендер» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3“ на сторінці 3. Приємного читання.