TextBook «Ви не спите?»
«Ні, або що?»
«Бо я вам маю щось казати.»
«Кажи!»
«Шведи колотяться. Король кудись поїхав. Кілька трабантів за ним. Буцім щось сталося, або має статися. В поляків також неспокійно.»
«Чого ж ти мені цього скорше не сказав? Недотепо якийсь!»
«Бо я гадав, що будете спати, а тепер бачу, що ні, так і кажу!»
«Давай чоботи мерщій! Наготуй пояс і шаблю!»
І Мручко зірвався на рівні ноги. Навіть не розпитував чури, з чого він собі про якусь колотнечу міркує, каже, так, значиться, правда, бо чура жевжик, якого пошукати. Мале, шпарке, цікаве. Де його не посій, там уродиться. Перед ним нічого не скриєш, не затаїш. Вдає, буцімто він ще молодий, дурний, а ніхто Мручкові скорших і певніших вісток не приносить, як він.
Чура тримає пояс, Мручко крутиться, як у танці, обкручується ним.
«Любиш ти бакалії турецькі?»
«Ой-ой!»
«А їв ти їх?»
«Ні, не їв. Задурно не дають бісурмени.»
Мручко рукою в шаравари пірнув. «На, маєш, купи собі і з'їдж!»
«Спасибі вам!»
«А до мене тут нікого не було?»
«Ні, лиш пані Обидовська двічі поперед наші вікна пройшла.»
«Так?… Ну, бувай здоров! А від хати не відходь мені далеко. Сиди й дивися. Розумієш?»
«Ще б то ні? Дурно другий рік у вас служу?»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мазепа. З-під Полтави до Бендер» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „43“ на сторінці 2. Приємного читання.