TextBook Амалія (кидається до нього). Ти брешеш.
Герман. Ваш дядько...
Амалія. Карл — живий!
Герман. І ваш дядько...
Амалія. Карл живий?
Герман. І ваш дядько теж... Не зрадьте мене... (Вибігає.)
Амалія (довго стоїть, мов скам ’яніла, потім зривається з місця і біжить за ним). Карл — живий!
Ява друга
Берег Дунаю.
Розбійники розташувалися на пагорку під деревами; внизу пасуться коні.
Моор. Тут я ляжу відпочити. (Падає на землю.) Я весь як побитий. Язик сухий, мов черепок.
Швейцер непомітно зникає.
Я хотів попросити зачерпнути мені пригорщу води з того струмка, але й ви усі смертельно зморені.
Шварц. І вина в наших бурдюках уже немає.
Моор. Гляньте, які гарні хліба! Дерева гнуться під тягарем плодів... Повні надії виноградні лози.
Грімм. Рік випав урожайний.
Моор. Ти гадаєш? Отже, хоч одну краплину поту на цьому світі буде винагороджено... Одну?.. А вночі, може, випаде град і геть усе виб’є.
Шварц. Цілком можливо! Усе може загинути за кілька годин до жнив.
Моор. Оце ж я й кажу. Усе може загинути. Чому повинно щастити людині там, де вона схожа на мураху, коли їй не вдається те, що рівняє її з богами? Чи така вже визначена їй доля?
Шварц. Не знаю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розбійники“ на сторінці 34. Приємного читання.