Розділ 3. Ринкове господарство як вища суспільна форма функціонування товарного виробництва

• упорядкування та уніфікація ринку товарних і сировинних ресурсів;

• стимулювання розвитку ринку;

• економічний індикатор.

У країнах з розвиненою ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як неприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головні статті їхнього доходу такі: засновницькі та пайові внески; доходи від надання послуг членам біржі та іншим організаціям; інші надходження.

Аналогічні цілі ставлять перед собою і вітчизняні засновники бірж. Так, у ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» зазначено, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має за мету одержання прибутку. На практиці біржі отримують прибутки, джерелом яких є відрахування з сум комісійної винагороди, що надходить від брокерських контор. Надходження від біржових операцій, визначені у ст. 13 згаданого Закону, є одним із джерел формування майна біржі. Як правило, відрахування на користь біржі становить 0,1—0,5 % від суми укладених брокерами угод.

Управлінням, розробкою і реалізацією політики біржі займаються її керівні органи — правління або рада губернаторів. До складу такого органу входить кілька службовців біржі (наприклад, президент) і досвідчені посередники, які стають губернаторами біржі на певний строк. До керівництва біржами залучають також зовнішніх губернаторів, яких обирають або призначають з досвідчених осіб, що не пов’язані з посередницьким бізнесом.

Типи товарних бірж, їхні суб’єкти та здійснювані ними угоди:

• біржа за об’єктами продажу: універсальна; спеціалізована (широкого профілю вузькоспеціалізовані);

• за суб’єктами утворення: заснована державними установами; обслуговує різноманітні ринкові структури;

• за рівнем функціонування: національна; міжнародна.

Універсальними є біржі, об’єктом торгівлі яких є товари різних груп. Наприклад, на американській біржі «Чикаго Борд оф трейд» реалізуються пшениця, кукурудза, овес, боби, соя, бройлери, фанера, золото, срібло, нафта, бензин, мазут, тобто продовольчі та непродовольчі товари. Об’єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори та огірки, яловичина, свинина, худоба.

Спеціалізовані біржі торгують окремими товарами або їх групами. Такі біржі поділяють на спеціалізовані широкого профілю і вузькоспеціалізовані. Так, американська біржа «Чикаго Меркантайл Ексчендж» включає в торговий оборот сільськогосподарську продукцію (велику рогату худобу, свиней, бекон тощо), Нью-Йоркська — каву, какао, цукор. А біржа «Канзас Сіті Борд оф трейд» торгує лише одним товаром — пшеницею, отже, є вузькоспеціалізованою.

Членами біржі є її акціонери. Вони мають право безплатно відвідувати біржу, користуватися її технічними засобами, укла­дати угоди. Крім членів біржі, в торгах можуть брати участь відвідувачі — постійні та разові.

Статусу постійного відвідувача біржі суб’єкт може набути, придбавши відповідний абонемент (чи облігації), як правило, на рік участі в біржових торгах. За цим абонементом його суб’єкт може брати участь у всіх біржових торгах.

Статус разового відвідувача, підтверджений разовим вхідним квитком, дає право брати участь у торгах у певний день.

Підприємства можуть брати участь у біржовій торгівлі на постійних чи разових засадах за певну плату через брокерські контори та брокерів (маклерів).

Біржовий маклер є висококваліфікованим фахівцем і має особливий статус. Це дає йому змогу виконувати такі функції:

• посередництво при укладанні угод і прийняття доручень (наказів) членів біржі та її відвідувачів, а також підбір відповідних контрагентів;

• представництво інтересів клієнтів: ведення біржових операцій, укладення угод від свого імені;

• консультування торговців з питань якості та властиво­стей товарів, що продаються;