Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення

Основи економiчних знань

• у зростанні економічної ваги соціально-психологічних факторів праці: мотивація діяльності працівників набула ключового значення, визначаючи ефективність господарської діяльності фірм з позицій менеджменту.

Такі революційні за суттю зміни закріплюють нову роль людини у виробництві, коли воля, ініціатива, творчий підхід до справи, свідома участь в управлінні стають імперативом усього виробничого процесу. Індивідуальність людини стає її найважливішою економічною властивістю. Сучасний працівник долає своє віковічне відчуження від засобів виробництва, від своєї праці і її результатів, а отже, від своєї власної природи. Зростають ступінь економічної свободи індивіда та можливості його економічного самовизначення.

Отже, можна зробити висновок стосовно ключових чинників, що визначають місце людини в економічній системі та, зокрема, в системі економічних відносин: це праця, її зміст і характер, адекватність її якості потребам продуктивних сил певного історичного періоду, вимогам безпосереднього процесу створення продукту, який користується попитом. Проблеми адекватності характеру та змісту праці потребам сучасного технологічного способу виробництва, принципи та механізми політичного і соціально-економічного забезпечення такої адекватності на рівні національних економічних систем, безперечно, є предметом дослідження багатьох економічних (і не лише економічних) наук.


9.3. Капітал, його сутність, форми та роль у забезпеченні економічної діяльності людини та суспільства


Сучасна економічна наука трактує капітал як складну, багатоаспектну категорію, еволюція якої відобразила історичний процес розвитку природи, форм руху, динаміки ти структури товарного виробництва. В економічній теорії сформувалися такі підходи до визначення сутності капіталу.

1. Предметно-функціональний підхід, згідно з яким капітал ототожнюється з нагромадженою працею, призначеною для подальшого виробництва або продажу й одержання доходу.

У рамках цього підходу значного поширення набув аналіз капіталу як фактора виробництва, що впливає на результати підприємницької діяльності і приносить дохід власникові. При цьому підкреслюється особливе місце капіталу в системі економічних ресурсів, зумовлене його високою мобільністю, опосередковуючою роллю та похідним характером формування.

2. Соціально-економічний підхід, згідно з яким капітал і трактується як економічна категорія, — специфічні суспільні відносини, що виникають за певних історичних умов.

Розглядаючи капітал як самозростаючу вартість, що в процесі свого руху приносить додаткову вартість, прихильники цього підходу ототожнюють капітал з капіталістичними виробничими відносинами експлуатації найманої праці.

Особливістю соціально-економічного підходу є прагнення охарактеризувати суспільно-економічну сутність капіталу в органічному взаємозв’язку з економічними відносинами та ви­явити джерело самозростання вартості.

3. Грошовий підхід, згідно з яким капітал досліджується як фінансовий ресурс, що приносить дохід власникові у вигляді процента.

4. Ототожнення капіталу з часом як особливим економічним ресурсом, що визначає дохід підприємців як винагороду за відмову від задоволення поточних потреб заради отримання майбутніх благ.

5. Трактування капіталу як певного вкладення, завдяки чому забезпечується одержання доходу. У рамках цього підходу виокремлюються категорії «людського капіталу» та «інтелектуального капіталу».

Капітал (від лат. capitalis — головний) — самозростаюча авансована вартість; вкладення, які дають змогу отримати дохід.

Матеріально-речовий зміст капіталу формують речові та особисті, фінансові та інтелектуальні фактори товарного виробництва, його продукти (товари і послуги), які обслуговують процес створення економічних благ та їх просування у сфері виробництва, обміну, споживання.

Соціально-економічну форму капіталу визначає взаємодіючий рух підприємницької та особистої власності економічних суб’єктів у процесі їх виробничо-господарської, комерційної діяльності та отримання відповідних доходів.

Багатоаспектність категорії «капітал» виявляється у різноманітних конкретних формах його існування. У сучасній економічній літературі категорія капіталу аналізується за такими аспектами:

• за сферами застосування — промисловий, торговельний, позичковий капітал, або капітал сфери виробницт­ва, та капітал сфери обігу;

• за напрямами інвестування — речовий, людський капітал;

• за масштабами функціонування — національний, міжнародний капітал;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економiчних знань» автора Павленко А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення“ на сторінці 49. Приємного читання.