Розділ 7. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

Дезінфекція одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту здійснюється обробкою пароповітряною або пароформаліновою сумішшю, кип’ятінням, замочуванням у розчинах для дезінфекції (або протиранням ними), пранням.

Обробка пароповітряною сумішшю використовується для дезінфекції всіх видів одягу та засобів індивідуального захисту, крім хутряних та валяних виробів, які підлягають обробці пароформаліновою сумішшю від­повідно до інструкцій експлуатації дезінфекційно-душових автомобілів та дезінфекційно-душових автомобілів-причепів.

Обробка кип’ятінням використовується для дезінфекції виробів із бавовняних тканин та засобів індивідуального захисту, виготовлених з гуми і прогумованих тканин. Дезінфекція кип’ятінням проводиться в бучильній установці, дезінфекційних бучильниках і в різних підручних засобах (баках, котлах, бочках тощо).

Дезінфекція замочуванням у розчинах для дезінфекції застосовується для виробів з бавовняних тканин та засобів індивідуального захисту. Дезінфекція одягу та засобів індивідуального захисту при зараженні вегетативними формами мікробів проводиться замочуванням у 5%-вому водному розчині фенолу, лізолу або нафталізолу (при зараженні вірусом натуральної віспи концентрація збіль­шу­ється до 8 %), 3%-вому розчині монохлораміну або в 2,5%-вому розчині формальдегіду протягом 1 год. При зараженні споровими формами мікробів замочування проводиться в 10%-вому розчині формальдегіду протягом 2 год.

Дезінфекція одягу та засобів індивідуального захисту методом прання проводиться за спеціальними технологіями.

Для дезінфекції бавовняного одягу, засобів індивідуального захисту та брезентів, а також предметів домашнього вжитку, так само як і для їхньої дегазації, призначена бучильна установка БУ-4М.

Приміщення і території сильно зрошують дезінфікуючим розчином, а потім проводять механічне очищення. Обробку повторюють тричі з інтервалом 1 год. Для дезінфекції застосовують розчин хлорного вапна з вмістом 5%-вого активного хлору, 10%-вий розчин їдкого натру, 4%-вий розчин формальдегіду, 5%-вий розчин однохлористого йоду та інші препарати.

Для газової дезінфекції приміщень застосовують бромистий метил, картос (суміш окису етилену з вуглекислим газом у співвідношенні 1:9) для знищення спорових та вегетативних форм мікробів, а також хлорпікрин — для знищення вегетативних форм. Перед дезінфекцією приміщення герметизують. Бромистий метил застосовують прямо з балонів, а хлорпікрин з апарата 2-АГ.

М’ясо, поверхня якого заражена спорами сибірки, ви­тримують 7 діб у спороцидному розсолі (15%-вий розчин кухонної солі, 1%-вий — перекису водню і 1%-вий — оцтової кислоти). М’ясо, заражене поверхнево бактеріальними аерозолями, необхідно варити 2 год, жири, вершкове масло необхідно перетопити, молоко прокип’ятити. Хлібобулочні вироби, крупи, вермішелі прожарити в духовці при температурі 120 °С протягом 30 хв.

Воду знезаражують розчином хлорного вапна, на кожний 1 м3 води додають 0,5 л цього розчину, а при споровій мікрофлорі — 4 л, після цього воду перемішують і залишають на 10—12 год, а потім відливають чи відкачують.

Найбільш простий і доступний спосіб дезінфекції води — кип’ятіння. При зараженні спороподібними формами мікробів воду кип’ятять не менше 2 год.

Використання знезаражених продуктів, кормів та води можуть дозволити лише санітарно-епідеміологічна служба і служба ветеринарної медицини.

Знезаражуючі речовини і розчини. Розчин для дезактивації готується на основі порошку СФ-2У (СФ-2) шляхом розчинення останнього у воді з розрахунку отримання 0,15%-вого розчину (на 20-літровий бідон (каністру) — 30 г, на 100-літрову бочку — 150 г, на цистерну 6000 л — 9 кг).

Миючий порошок СФ-2У — однорідний дрібнодисперсний порошок від блідо- до темно-жовтого кольору, добре розчиняється у воді при температурі 10—15 °С, розфасовується в пакети масою 300, 500, 750 г.

Розчин для дегазації ХЧ — це 5%-вий розчин гекса­хлормеламіну (ДТ-6) або 10%-вий розчин дихлораміну (ДГ-2 і ДТХ-2) у дихлоретані, призначається для дегазації Х-газів, отруйних речовин типу іприту, і для дезінфекції. Температура замерзання розчину — –35 °С.

Розчин для дегазації № 2-ащ — водний розчин 2%-вого їдкого натрію, 5%-вого моноетаноламіну і 20%-вого аміаку; призначається для дегазації отруйних речовин типу зоману. Температура замерзання — –40°С.

Розчин для дегазації № 2-бщ — водний розчин 10%-вого їдкого натру, 25%-вого моноетаноламіну; призначається для дегазації отруйних речовин типу зоману. Температура замерзання розчину — –30 °С.

Якщо немає розчинів для дегазації № 2-ащ і № 2-бщ, то для дегазації приладів і техніки, заражених отруйними речовинами типу зоману, може використовуватися 20—25%-вий водний розчин аміаку або 5—10%-вий водний розчин їдкого натру.

Водна суспензія ДТС-ГК (2/3 головна сіль гіпохлориту кальцію) використовується в дегазаційних машинах і комплектах для дегазації приладів і техніки, які заражені Х-газами й іпритом.

Водні кашки ДТС-ГК і хлорного вапна використовують для дегазації та дезінфекції металевих, гумових і дерев’яних виробів. Кашки готують шляхом ретельного перемішування двох об’ємів ДТС-ГК або хлорного вапна з одним об’ємом води. Для дегазації отруйних речовин можуть використовуватися розчинники: дихлоретан, бензин, гас, дизельне паливо, спирт, а також 0,3%-ві водні розчини миючих порошків. Усі вказані розчини не знищують отруйних речовин, а лише сприяють змиванню їх із зараженої поверхні.