Розділ «Частина V»

– Не пам’ятаю. Сигарету?

– Що це? Трюк із хорошим поліцейським?

– Ні, – всміхнувся Харрі. – На вас так багато матеріалу, Сівертсене, що навіть комедію ламати не доведеться. Нам не потрібні подробиці, не потрібний труп Лісбет Барлі, не треба ніякого визнання. Нам, Сівертсене, навіть допомога ваша без потреби.

– Навіщо ж ви прийшли?

– Із цікавості. У нас тут глибоководний промисел, і мені стало цікаво, хто цього разу попався мені на гачок.

Сівертсен невесело реготнув:

– У вас багата фантазія, інспекторе Холе, але я вас розчарую. Може, і здається, що ви спіймали велику рибу, а на ділі рваний черевик.

– Будь ласка, говоріть тихіше.

– Боїтеся, що нас почують?

– Просто зробіть, як я кажу. Ви здаєтеся дуже спокійним для людини, яку щойно заарештували за чотири вбивства.

– Я не винуватий.

– Гм… Дозвольте мені коротко змалювати вам ситуацію, Сівертсене. У вашій валізі ми знаходимо червоний діамант. Такі, прямо скажемо, на дорозі не валяються, і саме такі були знайдено на кожній із жертв. Плюс до цього «ческа збройовка», порівняно рідкісна зброя для Норвегії, але саме з такого пістолета вбили Барбару Свендсен. Ви у свідченнях заявили, що в ті дні, коли здійснювалися вбивства, ви були в Празі. Ми перевірили авіакомпанії і з’ясували, що на кожну з п’яти дат – включаючи вчорашню – у вас припадав короткий візит в Осло. Як у вас з алібі на п’яту годину, Сівертсене?

Свен Сівертсен мовчав.

– Я подумав. І вирішив, що не так уже ви не винуваті, Сівертсене, – сказав Харрі.

– Мені байдуже, що ви думаєте, Холе. Що ще вам од мене треба?

Не відходячи від стіни, Харрі сів навпочіпки:

– Ви знайомі з Томом Волером?

– З ким?

Харрі витримав паузу, випустив дим під стелю. Судячи з обличчя, Свен Сівертсен невимовно втомився. Раніше Харрі зустрічав убивць із непробивним черепом і душею тремтячою, немов желе. І таких відморозків, у яких і всередині була непробивна кістка. Йому стало цікаво, до якого типу відноситься цей екземпляр.

– Сівертсен, не прикидайтеся, ніби не пам’ятаєте імені того, хто вас заарештовував, а потім допитував. Я запитую, чи були ви з ним знайомі раніше? – Харрі помітив, як напружилося на секунду обличчя у його співрозмовника.  – Раніше вас судили за контрабанду. На тій зброї, що знайшли у вас у валізі, й на інших пістолетах є особливі сліди. Їх залишає машинка, яку використовують, аби сточувати серійні номери. Такі ж сліди останніми роками ми нерідко знаходили на незареєстрованих зразках, знайдених в Осло. Ми вважаємо, що за цим стоїть добре законспірована організація контрабандистів.