Розділ «Частина V»

– Можливо. Якщо це буде хороший фільм.

– Он як? – втрутилася Ракель. – А я що робитиму в цей час?

– Ти можеш грати з Улавом і Сестреням, – радісно запропонував Олег. – Мамо, це дуже здорово! Мене Улав навчив грати в шашки!

Харрі звернув на майданчик перед будинком і зупинився. Мотор не заглушив. Ракель вручила Олегу ключі від квартири й випустила його з машини. Удвох із Харрі вони подивились, як хлопчик вихором промчав по гравійній доріжці.

– Господи, яким же він став великим, – сказав Харрі.

Ракель поклала голову йому на плече:

– Зайдеш?

– Не зараз. Треба дещо ще зробити по роботі. Закінчити справи.

Вона погладила його по щоці:

– Можеш зайти і пізніше. Якщо захочеш.

– Гм… Ти добре подумала, Ракель?

Вона зітхнула, заплющила очі й притулилася лобом до його шиї.

– Ні. І так. Знаєш, це однаково, що стрибати з палаючого будинку. Краще вже зламати ноги, ніж згоріти.

– Поки не впадеш, здається, що краще.

Вони сиділи, мовчки дивились одне на одного і слухали нерівне торохтіння мотора. Потім Харрі легенько взяв Ракель за підборіддя і поцілував. Їй здалося, що вона втрачає рівновагу, втрачає ґрунт під ногами, втрачає розум, і він був єдиним її порятунком. І ще їй здалося, що вона горить і падає одночасно.

Вона не знала, скільки тривав поцілунок, і, коли він обережно вивільнився з її обіймів, шепнула:

– Я залишу двері відчиненими.

Їй слід було б знати, що це безглуздо.

Їй слід було б знати, що це небезпечно.

Але вона вже втомилася думати. Вона думала всі ці тижні без нього.