Розділ «Частина V»

Ви є тут

Пентаграма

Розділ 32

Неділя. Ластівки

Ракель стояла в спальні й вивчала своє відображення в дзеркалі. Через відчинене вікно вона почула, як під’їхала машина і гравій на доріжці захрумтів під знайомими кроками. На туалетному столику перед дзеркалом стояла фотографія батька. Ракель завжди дивувалась, який молодий і наївний на вигляд він був на ній.

Як завжди, вона закріпила волосся шпилькою. Чи варто зробити іншу зачіску? Сьогодні вона наділа мамину сукню з червоного мусліну. Чи не занадто ошатний вона має вигляд? У дитинстві батько часто розповідав, що вперше побачив маму саме в цій сукні, й Ракель ніколи не набридала ця дивна, мила казка. Щоправда, для неї сукню довелось ушити.

Вона ослабила шпильку і хитнула головою – волосся розсипалося по плечах. Задзеленчав дверний дзвоник, і Ракель почула, як Олег побіг відчиняти. Потім – його сповнений ентузіазму голос і тихий сміх Харрі. Вона востаннє поглянула в дзеркало. Відчула, що серце забилося швидше, і вийшла з кімнати.

– Мамо! Харрі при…

Радісний крик Олега осікся, ледве вона показалася на сходах. Перша сходинка далася важко: високі каблуки раптом виявилися такими хисткими й ненадійними, але потім Ракель знайшла точку рівноваги й підвела погляд. Олег стояв біля підніжжя сходів і, розкривши рота, дивився на неї. Поруч був Харрі. Його очі сяяли, і їй здалося, що вона відчуває тепло його погляду на щоках. У руці він тримав букет троянд.

– Ти така красива, мамо! – видихнув Олег.

Ракель заплющила очі. Обидва бічні стекла були опущені, й вітер гладив її волосся та шкіру. Харрі обережно вів «ескорт» по зигзагоподібній дорозі вниз по Хольменколлвейєн. У машині злегка пахло миючим засобом. Ракель опустила сонцезахисний козирок, аби перевірити помаду на губах, і побачила, що навіть дзеркало на зворотному боці козирка було ідеально вичищене.

Вона всміхнулася, згадавши їх першу зустріч. Того разу Харрі запропонував підкинути її до роботи, і їй довелося штовхати з ним машину.

Навіть не віриться, що це – та ж сама бідолашна колимага.

Вона скоса подивилася на нього.

І та ж сама горбовинка на носі. І ті ж м’які, майже жіночі губи, які так вирізнялися на мужньому обличчі. Його зовнішність навряд чи можна було назвати красивою в класичному розумінні цього слова, але вона була – як це сказати? – виразною. І його очі… Навіть не очі. Погляд.

Він обернувся, немов прочитавши її думки.

Усміхнувся. Ось вона – дитяча м’якість у погляді, мовби на неї дивився смішливий хлопчисько. У цьому відчувалося щось непідробне, невідбутне, справжнє. Цьому погляду можна було вірити. Хотілося вірити.

Ракель усміхнулась у відповідь.

– Про що думаєш? – запитав він, поглядом повертаючись до дороги.

– Так, про всяке.

Останніми тижнями у неї дійсно був час подумати. Час зрозуміти, що насправді Харрі ніколи не порушував даних їй обіцянок. Він же не обіцяв їй, що не зірветься знову. Не обіцяв, що робота перестане бути для нього найголовнішим у житті. Не обіцяв, що буде легко. В усьому цьому вона переконала себе сама. І тепер їй це було ясно.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пентаграма» автора Несбё Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина V“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи