Розділ «Частина V»

Харрі чув на задньому плані гамір, дзижчання апаратури та дзвінки інших телефонів.

– Це Харрі Холе. Мені треба, щоб ви мене уважно вислухали, Єндеме. У мене є інформація про велокур’єра-маніяка та про контрабанду зброї, в якій замішаний один із моїх колег у поліції. Ви чуєте?

– Так-так.

– Чудово. Пропоную так: я вам даю ексклюзивну інформацію, а ви розміщуєте її на сайті «Афтенпостен» так швидко, як тільки можете.

– Домовилися. Ви звідки дзвоните, Холе?

Судячи з голосу, він був здивований зовсім не так сильно, як припускав Харрі.

– Це неважливо. У мене є відомості, які підтверджують, що Свен Сівертсен – не велокур’єр-маніяк. Це офіцер, який вів розслідування і ось уже декілька років займається незаконним ввезенням зброї в Норвегію.

– Фантастика. Але, вважаю, ви розумієте: я не можу все це надрукувати на підставі телефонної бесіди.

– Що ви маєте на увазі?

– Жодна серйозна газета не публікуватиме звинувачення на адресу інспектора, особливо в контрабанді зброї, не переконавшись у достовірності джерела. Ні на секунду не сумніваюся, що ви той, за кого себе видаєте, але звідки мені знати, що ви не п’яний, або не з’їхали з глузду, або і те й інше? Якщо я полінуюся перевірити істинність інформації, газеті може загрожувати судовий розгляд. Треба зустрітися, Холе. Я обіцяю, що все запишу з ваших слів.

У виниклій паузі Харрі почув, як поряд із Єндемом хтось заливчасто і безтурботно засміявся.

– В інші газети можете навіть не дзвонити – вам дадуть відповідь ту ж саму. Довіртеся мені, Холе.

Харрі затримав подих.

– Добре, – погодився він. – У «Андеруотері». Далсбергстієн. О п’ятій. Приходьте сам, інакше я вшиваюсь. І нікому ні слова! Ясно?

– Ясно.

– До зустрічі.

Харрі натиснув скидання і замислившись закусив нижню губу.

– Сподіваюся, ти знаєш, що робиш, – сказав Свен.

Бйорн Гольм і Беата звернули з шумної алеї Бюгдьой і в наступну мить опинилися на тихій вуличці з ошатними віллами з одного боку і фешенебельними старовинними багатоквартирними будинками – з іншого. На узбіччях тут і там стояли розкішні німецькі автомобілі.

– Красиво живуть, – зауважив Бйорн.