Справа, виявляється, стояла серйозно. В Полуботківському полку сталося не заворушення, а справжній заколот: полк, справді, підняв повстання – з очевидним наміром захопити владу в місті.
З зброєю в руках всі три батальйони полуботківців вийшли з Сирецьких та Грушківських таборів і здобули П'ятий авіапарк під Святошином. Один батальйон сів на машини і погнав на Печерськ, інші два в цю хвилину цепами підступають до західних околиць міста. Богданівський полк, за наказом Петлюри, вже вирушив полуботківцям навперейми. Юнкери, за наказом Керенського, шикуються біля своїх шкіл, щоб бути готовими для рішучих дій.
Керенський крокував по залі сюди і туди, по діагоналі. Петлюра спинився посередині. Інші посідали.
– Панове! – запросив гостинний господар. – Випийте по чарочці на підкріплення. Їй-же право, нема чого нервуватись. С'е-т-ен пті мальантандю! Та й вже! Я думаю, поки там ліквідують цю єрунду, ми можемо спокійнісінько довести нашу розмову до кінця…
Керенський раптом спинився посеред кімнати, перед Петлюрою. Вираз його обличчя був гнівний і рішучий.
– Я не згодний! – майже крикнув він. – Я відхиляю!
– Одну чарочку! – настійно припросив гостинний господар.
– Я не згодний! – вже справді крикнув Керенський. – Я відхиляю всі ваші вимоги, всі чотири пункти!
6
Справа ж була ясна. Повстання, звісно, річ неприємна за всяких обставин, тим паче – перед лицем прориву на фронті. Але раз проти Центральної Ради повстають її власні полки, то… гріш ціна усім її вимогам – тільки дурень може їх прийняти. Перевага тепер була, безперечно, на боці Тимчасового уряду.
Грушевський і Церетелі скрикнули майже в один голос:
– Але ж, Олександре Федоровичу! Ви вже дали згоду! Півгодини тому…
Керенський пустив це слушне зауваження мимо ушей.
– Я можу лише підтвердити попередню відповідь Тимчасового уряду на всі ваші зухвалі домагання! – Керенський аж бризкав слиною. – Проголошення автономії України – акт беззаконний! Утворення Генерального секретаріату – зухвала фікція! Українізація армії – злочинне самоуправство! Все це свавільство повинно бути негайно ліквідоване! Негайно! Все вирішать Установчі збори!
– Всеросійські установчі збори! – відгукнувся й Терещенко. – І ніякого сепаратизму! Кажу це вам вірно, а я сам – малорос.
Петлюра понуро озвався:
– Останній, четвертий, пункт – про автономію – ми можемо тимчасово зняти…
– Авжеж! – зразу підтримав його Грушевський. – Ми згодні, що про автономію мова стане аж на Установчих зборах…
– Ми можемо, – пробубонів Петлюра, – не настоювати й на пункті третьому – про передислокацію з інших фронтів…
– Фікція! – зарепетував Керенський. – Афера! Спекуляція на метричних записах у церковних книжках!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мир хатам, війна палацам [Серія:"Історія України в романах"]» автора Смолич Ю.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Липень“ на сторінці 8. Приємного читання.