– Мені здається, – приглушено проказав Винниченко, – вони вже їдуть тими машинами, що захопили в авіапарку…
Пополотнілий Грушевський прошепотів зовсім ледь чутно:
– Але ж… ніхто не знає, що ми тут… Може, вони проїдуть собі мимо?
Гуркіт машини вщух під вікнами. Вхідні двері внизу у вестибюлі гучно хряпнули.
– Прошу панство, – промимрила Галечко, – у двір є вихід…
– Так, так, – швидко сказав господар, – а з двору в сад, аж до Ґалаґана і на Фундуклеївську. Поки не пізно…
Та було вже пізно. По сходах хтось шпарко біг, перестрибуючи зразу через кілька східців. Потім залунали швидкі кроки по всій анфіладі, ближче та ближче: хтось поспішав десятьма залами другого поверху.
Всі закам'яніло дивились на двері. Де ж ад'ютант, де барон Нольде? Чому вони не лягають впоперек порога, щоб тілом своїм, життям своїм оборонити своїх шефів?
7
Двері розчинились. На порозі з'явилась ставна постать в офіцерському френчі. Це був штабс-капітан Боголєпов-Южин, старший офіцер для особливих доручень при командуючому військовим округом.
Шумне зітхання видерлось з усіх грудей. Це були не повстанці – свої, а зовсім чужа людина, проте в цю хвилину він і був – свій…
Офіцер виструнчився перед Керенським:
– Пане міністр! Дозволите доповісти?
– Як з повстанням? Яких вжито заходів?
– Повстання ще не ліквідовано, але всі сили гарнізону піднято. Юнкерські школи вже сполучилися з полком Богдана Хмельницького, і є надія, що діятимуть спільно. Повстання іде під більшовицьким гаслом «геть війну».
Бунт організованих дезертирів, пане міністр! Але є справи серйозніші. Накажете доповідати, чи… – Він позирнув на Грушевського, Винниченка, Петлюру: вони були тут все ж таки чужі. – 3 прямого проводу з Петрограда, пане міністр…
– А!..
Керенський зробив рішучий крок геть, до сусідньої зали.
Інформація з Петрограда була аж ніяк не втішна.
В столиці застрайкували заводи: Путіловський, Леснера, Нобеля та інші. На Виборзькій стороні стихійно виникла масова демонстрація. Робітники вийшли на вулиці з вимогою негайно передати владу з рук Тимчасового уряду – Всеросійському Центральному Виконавчому Комітетові Рад. Більшовики відразу намагались надати демонстрації мирного характеру, але з'явились озброєні робітничі вагони, і до них почали приєднуватись окремі військові частини, а з Кронштадта прибули матроси. Над демонстрацією запалахкотіли більшовицькі гасла. Стан у столиці вельми напружений. Можна чекати загального збройного повстання – проти Тимчасового уряду, за владу Рад…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мир хатам, війна палацам [Серія:"Історія України в романах"]» автора Смолич Ю.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Липень“ на сторінці 12. Приємного читання.