По нічних безлюдних вулицях столиці екіпаж доїхав до розкішного палацу, троє вийшли звідти й поспішили до чорного входу.
– Не хвилюйтеся, ніхто вас звідси не вижене. Після смерті імператриці Олесь живе затворником і нічим не цікавиться. Кімнат багато, на всіх вистачить. Тож заперечень не приймаю! – Кирило Григорович зробив театральний жест… і одразу зіштовхнувся з невідомо звідки виниклою старою куховаркою.
– Хто це з вами, Кириле Григоровичу? – негайно поцікавилася бабуся.
– Мавра! Як завжди не дрімає… – він посміхнувся. – Зі мною пан Теплов і кузина моя по матусі Мотрона Герасимівна. їм ніде зупинитися, тому я запросив їх сюди.
– Зараз накрию, що Бог дав. Зголодніли напевно?
– Є таке. День видався важким…
– Чому?!
– Григорій Миколайович ледь до в'язниці не потрапив, а мене от в армію забирають, – зітхнув Кирило.
– Та невже до самої в'язниці?!
– А може, і в Сибір заслали б, якби не Мотрона Герасимівна…
– А що ж то з вами в палаці сталося?
– Обмовився, а государеві здалося, що я його образив, – знехотя пояснив Теплов.
– Ах ти ж, страсті Господні!..
Мавра все розпитувала гостей, а сама тим часом накривала на стіл. На білосніжній скатертині з'явилася й курочка, і грибочки солоні, і квашена капуста, і пироги з рибою, і калачі, і пляшечка червоного угорського вина. Гості приступили до трапези, як раптом почули якийсь шурхіт. Дружно озирнулися…
– А-а-а, Кирилко… Ну, що там чутно? – запитав Олексій Григорович, переступаючи поріг кімнати. – Хто це з тобою? А-а-а, пане Теплові Мотроно! Вітаю, вітаю.
– Де це – там? – відгукнувся гетьман.
– У палаці, ймовірно… Або звідки ви прибули?
– У палаці?.. – Кирило Григорович мугикнув. – Ти мав рацію, не треба було мені туди суватися. Справді, що гарного в палаці може бути, Олесю… – це скоріше був риторичний вигук, а не відповідь братові.
– Як, тобто, що гарного там може бути? А государ наш Петро Федорович?.. А государиня Катерина Олексіївна? – здивувався Олексій Григорович.
– Як і колись, кожен живе своїм життям. Петро Федорович справи державної ваги затіває. Катерина Олексіївна знов вагітна… і, схоже, як завжди не від чоловіка…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 13 Фатальний вибір“ на сторінці 10. Приємного читання.