Розділ «Глава 13 Фатальний вибір»

Кирило Григорович уже знав не тільки про нестерпне становище любої йому Като, але і про палке бажання Петра Федоровича відправити непутящу дружину в монастир, після чого оженитися на Єлизаветі Воронцовій.

– Государиня залучає на свій бік союзників, – віщав Сен-Жермен.

– І багато їх? – поцікавився Розумовський.

– Ви не уявляєте, графе, як багато! Це все люди, які у світлі останніх подій не задоволені приниженою роллю при дворі або в суспільстві.

– А хто конкретно?

Маг уважно подивився гетьманові в очі й відповів:

– Усіх їх ви відмінно знаєте. Вони розумні й шановані—це Орлови, Паніни, Волконські, Ласунські, Рославлєви, Бредіхіни, Дашкова й інші. Ну що, продовжувати?

– Дякую, графе, я все зрозумів, – відповів Кирило Григорович.

– То чи з'являться у цьому списку також брати Розумовські?..

«От, виявляється, яке величезне значення має вчасно подарований букетик орхідей і коробочка марципанів!» – подумав гетьман.

Не ризикнувши відволікти брата від сумних думок із приводу кончини його царственої дружини, Кирило Григорович поручився за них обох… Особливо коли довідався від Сен-Жермена, що в обмін на підтримку командира Ізмайлівського полку Катерина Олексіївна буде готова розглянути й, напевно ж, підтримати будь-які пропозиції, спрямовані на вдосконалювання функціонування держави – у тому числі, в частині розширення самоврядування Гетьманщини… аж до повної автономії Украйни!

У подальших діях заколотників безпосередню участь брав лише Кирило Григорович, його брат відбувся щедрими грошовими внесками. Втім, у справі державного заколоту кошти незмінно відіграють одну з ключових ролей, тож фінансування заколоту Олексію Григоровичу було поставлено в заслугу і загалом перед Російською імперією (врятованою від дурнуватого правителя), і зокрема перед Катериною Олексіївною (якій зовсім не хотілося жити довіку за високими монастирськими стінами).

Кирило Розумовський узяв активну участь у державному перевороті 1762 року, у скиданні й арешті Петра III, а також: у проголошенні імператрицею Катерини II.

Ще на якийсь час залишившись у Санкт-Петербурзі, наступного, 1763 року він повернувся в Гетьманщину.

Подальші події довели, що вибір гетьмана став і для нього, і для України фатальним: адже Катерина Олексіївна не тільки не виконала даної нею обіцянки, але й знищила українську державність як таку…