Розділ «Тінь»

— Давайте поки не будемо чіпляти ярлики, — попросив лікар.

— На чому ж ми зупинилися?

— Як я вже говорив Андрієві, — почав Ілля Матвійович. — Я готовий співпрацювати. Якщо мені стане відоме щось, що зможе вас зацікавити, то можете на мене розраховувати.

— Виходить, вам нема чого повідомити? — Я все-таки сподівався, що він розповість про вампіра.

— Поки що ні, — твердо сказав лікар.

— Нехай, — погодився я й підвівся, збираючись іти. Потім до голови прийшла навіжена думка, і я поцікавився: — Ілля Матвійович, ви можете зробити для мене копію ваших ключів від клініки? Я обіцяю, що не буду лізти куди не слід, не повідомивши вас. — У цьому випадку я, звичайно ж, нахабно брехав, але нічого не вдієш — професія зобов’язує.

— Це виключено, — відрізав доктор, але через секунду пояснив. — Поки не почну вам довіряти. Крім того, якщо вам знадобиться куди-небудь, то я можу піти з вами.

— І на тім спасибі.

Ілля Матвійович підвівся і пішов відчиняти нам двері.

— Якщо щось знадобиться, я майже завжди у своєму кабінеті.

Він відхилив двері й визирнув у коридор. Задовольнившись оглядом, кивнув головою, запрошуючи до виходу.

— І не забувайте, Ігоре, про конспірацію. Про всяк випадок.

— І що ти про це думаєш? — поцікавився я в Андрія, коли ми відійшли на другий поверх на безпечну відстань від кабінетів.

— Що ти маєш на увазі? — не зрозумів той.

— Він буде зі мною співробітничати чи ні? Я не помітив з його боку глибокого співчуття й розуміння.

— Виходить, погано дивився, — заявив Андрій. — Повір, я знаю його набагато краще, ніж ти, і можу посперечатися, що все, що ти розповів, він сприйняв дуже серйозно. Більшого від нормальної людини очікувати було б нерозумно.

— Напевно, ти маєш рацію. У кожному разі, який-не-який, а союзник. А то я зовсім було вже скис, чекаючи твого від’їзду.

— Допоможеш зібратися?

Я кивнув, і ми вирушили до його кімнати.

Після того, як Андрій вибув з лікарні, я нудився у себе в кімнаті, чекаючи приїзду Дмитрика. По декілька разів прокручував у голові минулі події, намагаючись знайти в них логічний зв’язок, але крім того, до чого ми дійшли разом з Андрієм учора ввечері, нічого не міг додати. Потрібні були нові дані. Згадавши про нові дані, я спромігся на невеселу думку. Може бути, вона дозріла зарано, але була небезпідставною. Справа в тому, що перша людина, з якої я почав розкручувати цю історію, загинула. Андрія можна не враховувати, тому що він не був безпосередньо пов’язаний з подіями, що відбувалися. Олену теж, до того ж вона фактично відмовилася співпрацювати. Тепер же я познайомився з Іллею Матвійовичем. І тепер я не був упевнений, що доктор перебуває в безпеці. Хоча зарано я почав панікувати, либонь, зарано.