Розділ «Тінь»

— Не хотів би тебе засмучувати, — почав Андрій, — але це не все. Але спочатку давай ще за мозок — він тобі ще знадобиться.

— Що ще? — тупо перепитав я.

— Спочатку вип’ємо, — наполегливо повторив Андрій. І ми випили по третій. Потім він пояснив: — Напевно, це ще більше тебе заплутає, але в нас є ще й… а може, це нісенітниця. Просто так себе людина відчуває… Всі ми отут психи, розумієш…

— Говори, що ще за людина! — гаркнув, не витримавши, я.

— Сьогодні Матвійович — Ілля Матвійович — мій лікар розповів, що на нього напав інший його пацієнт. З тих, що в підвалі тримають.

— Кого в підвалі тримають?

— Небезпечних пацієнтів: маніяків, інших психів, — усіх тих, хто становить небезпеку для оточуючих, — пояснив Андрій. — Навіть не знаю, скільки їх там — практично їх ніколи не виводять. Але не думаю, що багато, все-таки приватна клініка.

— І що Матвійович?

— Його покусав один із цих. Прямо в шию. Матвійович сказав, що пацієнт маніяком був на волі, а став вампіром. Тобто — тепер думає, що він вампір. Подробиць не знаю, але старий ходить із товстою пов’язкою на шиї, а вниз, сказав, не спуститься й за подвійну плату.

— Так, ще й цього нам бракувало, — зітхнув я. — Виходить, тепер у нас є й вампір. Ти…

— Познайомлю завтра. Про тебе він вже знає. Мужик що треба, без комплексів, як в інших лікарів, і поговорити з ним зможеш нормально.

— Добре, тільки не виїжджай, поки не познайомиш.

— Гаразд.

Четвертий тост був за жінок. Після нього думати стало зовсім легко. І ідеї поперли, як то кажуть, ніби з діжки.

— Значить так, — підсумував я, — маємо цілу купу різного чортовиння. Завдання — зв’язати це в єдине ціле. Як на мене, це завдання має як мінімум два вирішення. Перше — всіх чортів придумали лікарі. Незаконні експерименти й таке інше. А друге… Сам скажеш?

— Друге — це чортів випустили з пекла, — не вагаючись видав Андрій. Чорт, як все-таки алкоголь зближує людей — саме до того ж висновку прийшов і я.

— Правильно, — похвалив я. — Питання тільки, хто? Тобі взагалі, який варіант більше подобається?

— Варіант чого?

— Вирішення!

— А… Друге більше схоже на правду. Все-таки примари й медицина, ну, якось вже занадто, я б сказав… — не знайшовши потрібних слів Андрій лише махнув рукою. — Та й на кого грішити? А психів у нас вистачає. Коли який-небудь шизик у чорнокнижники запишеться, то всяко може трапитися. Ех, зле тобі тут буде, важко.