Стократ обернувся. Застережливо підняв долоню; імовірно, вони з князем усе-таки про щось домовилися перед виходом, Джміль не знав, про що. Був занадто заклопотаний зборами.
— Ходімо, — сказав Стократ.
І вони пішли.
* * *Дівчина з самого початку повела їх кружним шляхом. Вони звернули з дороги, якийсь час ішли лісом, потім довго йшли вздовж свіжої вирубки.
Земля тут була всипана червоними пластинками кори. Корою та глицею вкрилися рожеві пеньки, схожі на обезголовлені шиї. У кількох місцях лежали розпиляні, приготовані до вивозу стовбури, окремо — гілки; дороги-просіки були втрамбовані возами й схожі на жолоби.
Сліпа дівчина йшла попереду, хтозна-як орієнтуючись, метучи глицю пеленою свого балахона. Джміль важко дихав. Стократ придивлявся й принюхувався.
Пахло недобре. Десь попереду, скоріше за все, було побоїще. І не одна людина полягла. Лісоруби? Невідомі бідолахи, яких біда застала за роботою, які валили ліс за угодою і вловили стрілу в спину?
— Джмелю, якщо я скажу «не дивись» — ти не дивись туди, добре?
Хлопець ковтнув:
— А що там?
— Поки що не знаю.
Дівчина йшла, не стишуючи ходи. Вирубка закінчилася, тепер вони йшли ледь помітною стежкою. Ліс стояв по обидва боки, від стовбурів в очах було червоно. Попереду відкрилася галявина.
— Джмелю…
Стократ упіймав себе на тому, що тримається за руків’я меча. Великий зелений метелик перелетів через дорогу, зробив коло над головою дівчини й пропав серед стовбурів.
Це були не лісоруби.
П’ятеро мертвих чоловіків, усі лісовики, усі з зашитими очима, сиділи за довгим столом. Спинки й високі підлокітники крісел не давали їм упасти. Перед кожним стояв порожній кубок, і посеред стола — кам’яна чаша зі срібною ложкою.
Дівчина зупинилася. Повільно простягла руку — вона була сліпа, але рука безпомильно вказала на чашу.
Стократ перехопив Джмеля за плече:
— Стривай, це отрута!
— Це послання, — дерев’яним голосом відгукнувся хлопець. — Це… послання для всіх. Кам’яна миска, срібна ложка — знак, послання для всіх, здатних смакувати. Горе тому, хто не взнає.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стократ» автора Дяченко М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША“ на сторінці 88. Приємного читання.