Розділ «ЧАСТИНА II»

Він потягнув його за рукав. За рогом будинку відкривався видна бульвар. По всій довжині контрольної доріжки стояв ланцюг людей у навушниках.

— А тепер сюди, — прошепотів Ширп.

Вони повернулися до того будинку і обійшли його зліва.

— Ходімо.

Ширп ішов попереду, прислухаючись до кроків Габра. Обійшовши ще якісь будівлі, вони вийшли до протилежної сторони квадрату.

— Ну, — промовив Ширп. — У вас же є очі. Дивіться.

Уздовж доріжки вишикувалася довга шеренга озброєних істот.

— Тепер це вже кінець, ви зрозуміли? Тепер ви вже не зможете стрибнути в магніт-блок.

— Звідки ви все це...

— Послухай, хлопче, — сказав Ширп. — Ми не діти. У нас кругом свої люди. У Міністерстві контролю, в спец-частинах. Ми знаємо про все, що вони задумують. Я тобі гарантую: ти вийдеш звідси тільки мертвий або сліпий. Помилки вони не повторять. Ну?

— І що я повинен зробити?

— Годі! — Ширп боляче смикнув його за руку. — Я не для того прийшов сюди, щоби клеїти дурника з тобою. Ось блок, за півгодини ми будемо в Центральному Управлінні, і ти його заміниш.

— Ні!

— Ти заміниш його! Дурню, ти будеш вільний. Вільний, зрозумів? Через годину для тебе все скінчиться.

— Ви вб’єте мене.

— Що?

Ширп зареготав.

— Якого біса нам треба тебе вбивати? Іди на всі чотири. Ми доставимо тебе до моря, подалі звідси. Іди куди хочеш, якщо не побажаєш залишатися з нами.

— А що ви будете робити? — запитав Габр.

— Ми? Ми будемо святкувати перемогу.