– Чому ти не хочеш зрозуміти, що жити по-старому вже ніхто не буде?
– Це я добре розумію.
– За колгоспами майбутнє нашої держави.
– Хай Бог помагає!
– Ти мені бога туди не тули! – підвищив голос Кузьма Петрович.
– Вибач, – мовив чоловік, – забув, що ти комуніст і у вас Бога немає.
– От тільки не потрібно мене повчати!
– То й ти мені лекцію на атеїстичну тему не читай, – Павло Серафимович сказав це урівноважено. – Для мене Бог є і на небі, і в душі. То що ти хотів сказати?
– Досить дурня клеїти, Павле. Пишись добровільно у комуну.
– І що мене там чекає?
– Нове життя! Праця на благо рідної країни! – пафосно, словами чекіста сказав Кузьма Петрович.
– Робота на своїй же землі, але в колгоспі? – у голосі була легка іронія.
– Так! Бо колгоспи будуть створені, хочеш ти цього чи ні. Ми змусимо усіх до одного записатися.
– Припустімо, я запишусь. І що далі?
– Тебе не залишать без землі. Наділи будуть у кожного, щоб могли вести домашнє господарство. Ми заберемо лише зайву землю.
– Зайву? – посміхнувся чоловік. – А чи буває земля зайвою? – Павло Серафимович прискіпливо подивився на названого брата. Той мужньо витримав важкий погляд.
– Зрозумій, – вже м’якше сказав Кузьма Петрович, – у колгоспі тобі буде краще. Не доведеться гарувати з ранку до пізнього вечора.
– А я вже звик.
– Досить гнути день у день спину, – продовжив чоловік. – Прийдеш на роботу, тебе там безкоштовно нагодують, повернешся додому – вечір вільний! Не потрібно думати, де взяти борону, щоб засіяти поле, не потрібне зерно, бо отримаєш хліб у колгоспі. Що тобі ще потрібно? Живи й тішся!
– Казав пан, кожух дам, та слово його тепле.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розколоте небо» автора Талан С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Павутина“ на сторінці 21. Приємного читання.