– Комітетів незаможних селян, – пояснив новопризначений, – куди увійдете ви та надійні комсомольці. Я хочу зараз же познайомитися з такими людьми.
– Так… – Голова колгоспу услужливо заглянув в очі Бикову, – усі ж на роботі.
– Зробимо перерву, – сказав він. – Години вам вистачить?
– Добре. Так, вистачить! – закивав головою Семен Семенович.
– Оголошую перерву на одну годину! – голосно об’явив Биков.
Розділ 47
Один за одним підтягувалися комсомольці до нового приміщення сільради. На даху давнього будинку Павла Чорножукова майорів червоний прапор. Між нинішньою і колишньою садибою Павло Серафимович власноруч звів символічний паркан. Рідко набиті обаполки[21] дозволяли бачити весь невеликий двір Чорножукова та стару хату. Михайло швидко пробіг до приміщення, кинувши полохливий погляд на подвір’я. На його щастя, батька у дворі не було, бо ще почне дорікати, що не прийшов на похорони рідної матері.
Биков запропонував комсомольцям сісти.
– Представтесь, – наказав він.
– Михайло Чорножуков, комсомолець! – він підвівся першим.
– Семен Пєтухов, комсомолець.
– Йосип Пєтухов, комсомолець.
– Богдан Коляденко, комсомолець.
– Ганна Теслюк, комсомолка!
– Попенко Сергій, комсомолець, – представився останній.
– От і добре, – сказав Биков, уважно придивляючись до кожного.
Григорій Тимофійович до подробиць пояснив завдання, яке стоїть перед ними.
– Є до мене питання? – Биков на кожному з комсомольців затримав погляд.
– Товаришу Биков, – Михайло підвівся, – можете на мене покластися. Я з перших днів працюю у колгоспі, тоді ж вступив до лав комсомолу. Задача нелегка, але ми зробимо все можливе і неможливе, щоб її виконати. Запевняю, я не підведу!
– Так, – закивав головою Ступак. – Михайло – надійний комсомолець.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розколоте небо» автора Талан С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина шоста Чорні хмари над селом“ на сторінці 2. Приємного читання.