– Вам погано? Дихайте. Господи! Лікаря! Допоможіть!!!
Дитяче ліжечко хитнулось, й плач умить заповнив все довкола. Жінка задихалась, але з останніх сил, зсохлими вустами шепотіла:
– Т… и… х… ше… ш… ш… ш…
Анатолій кинувся до дверей, мати ж все тягнула руки до дитини:
– Д… о… н… ю…
У коридорі забігали люди в білому, а він й сам не збагнув, як вхопив дитину… теплу-теплу, мов згусток сонця.
– До…
Підніс й притулив до блідої материнської долоні рожеву щічку. Заспокоїлась.
Жінку оточили білим колом, щось кололи, кудись везли, вона ж до останньої миті не відривала погляду… дивилась… вбирала… й раптом посміхнулась – самими кутиками вуст, немов побачила нарешті щось таке, від чого й помирати було не страшно. Двері зачинились. Він так і лишився – стояти… з дитиною в руках… із сонцем… із Оксанкою… вже своєю.
Епілог
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кола на воді» автора Сердюк О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „По той бік мовчання“ на сторінці 20. Приємного читання.
TextBook