Не кволі пальчики, — у перснях весь маєток, —
Не ніжки в шнурівцях задовольнять мене.
Залишу Гаварні, поету недокрів'я,
Його шпитальних врод, їх щебетливий шал.
Серед блідих троянд ще квітки не зустрів я,
Ядерної, як мій червоний ідеал.
Відповідаєте моїй душі глибокій
Ви, леді Макбет, ви, злочинний ваш неспокій,
Жаго Есхіла, ти, квітучий мій господь,
Або ось ти, дитя Буонарроті, Ноче,
Принаджує мене єство твоє жіноче,
Твоя до уст і ласк титанів звична плоть.
ВЕЛЕТКА
За тих часів, коли в могутньому пориві
Природа велетнів приводила на світ,
Біля гігантки я провів би дні щасливі,
До неї тулячись, як любострасний кіт.
Я бачив би: цвітуть душа і юне тіло,
І за туманами вологими в очах
Вгадав би — проросло і в серці вже дозріло
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шарль Бодлер СОНЕТИ“ на сторінці 8. Приємного читання.
TextBook