Ні лісу, ні тварин, ні трав, ані струмка!
Немає гіршого й лютішого нічого
За вбивчі промені світила крижаного,
За цю безмежну млу, що йде по темнині,
Мов первісний хаос. О, як я заздрю долі
По кублах сплячої, низотної звірні!
О, як я прагну сну! Як час іде поволі!
* * *
Коли я в ліжку був э єврейкою жахною,
Як мрець коло мерця, лежав у темнині,
Я мріяти почав про ту, що тільки в сні
Приходить, сповнена скорботою сяйною.
Я очі уявляв, ласкаві і сумні,
Волосся, що тече косою запашною.
Забутий запах плив, як вітерець весною,
Жагу кохання він міг принести мені.
Я ніжив би твоє благословенне тіло,
Від ніг до чорних кіс нестримно й очманіло
Глибоких пестощів я б розгортав скарби,
Якби, о владарко жорстоких, о, якби
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шарль Бодлер СОНЕТИ“ на сторінці 12. Приємного читання.
TextBook