Торкнула пальцями її, сяйну й дзвінку.
Я в ній роз'ятрив музику рахманну —
Мені заграли в темнім завитку
Блакитні шахти й глиби океану.
Прийшли вітри до мене з далини
Ті, що Ясону навівали сни,
Коли він «Арго» вів крізь бурі й шторми.
Я вчув у далечизні голубій
Незнані голоси і хвиль прибій —
Та дивна мушля має серця форми.
* * *
Мій стиль шукає форм. Які ж міцні й тісні
Були з Венерою Мілоською обійми!
Ось мислі пуп'янок (він ружею ростиме) —
В цілунку, що то ним горять уста мені.
Богині видиво у темному вікні
Роковане було зірками золотими.
Неначе місяць — птах, що крил з води не здійме,
В мені спить сяєво на вічній глибині.
Нема нічого, крім текучих слів; поволі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 99. Приємного читання.
TextBook