Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

тимчасово зовемо Собою.

Туго божественна, здорова будь!

Ти — дня провалля й ночі піки білі,

Ти — тремкіт листя, чорних зір могуть,

Вогонь у перетомленому тілі.

З тим, що ненавиджу, з тим, що люблю,

З повітрям, із землею, із водою

Мене знаходиш, як зерно — ріллю,

І сієшся в мені сама собою.

Тебе приймаючи, в тобі тону

І вірю — з тебе, ніби з океану,

Я на поверхню випливу незнану.

Вхлинатиму, не клявши талану,

Твого пломіння силу очисну,

Аж сам золою радісною стану.

Альфонсас Малдоніс

До берегів притислась полуднева спека,

Шукаючи остудження води й землі.

З усього світу бачиш тільки літаки малі,

Дитячі, срібні літаки, та ще лелека