Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

За мир і сонце, за повітря й воду,

За право бути в шелесті трави.

Прощайте ж ви, дерев дочасні душі,

Що стримували бурю й суховій,

Ви, що померли за ліси ростущі,

За вірну зелень на землі новій.

Ви впали, та довіку не впаде

Води і сонця благо молоде.

Вже пізній вечір. Навкруги тепер —

Лиш осінь. Ліс безлистий. Тиха мжава,

Волога від мокравин та озер,

І темрява, й безмежна болотнява.

Відпочивайте, сосни і дуби,

Кремезні дерева, небес опори,

Дрібні корінчики в слідах сівби,

Пташині гнізда і звірячі нори.

' В тумані світ. Не видно дальніх зір.

Та світить нам лице землі незриме.

Джерелами співає косогір,

І він той спів аж до ріки нестиме.