Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Настануть інші дні, хтось розгадає,

про що мовчать дерева і планети;

о, скільки промине прозорих первнів!

Запахнуть сяйвом місяця скрипки!

На тебе хліб, напевно, схожим буде,

відродяться твої прикмети в ньому,

повторять інші речі голос твій —

загублені вітрів осінніх коні.

Хай навіть буде все не так на світі,

любов наповнюватиме барила,

немов пастуший стародавній мед,

і ти в моєму серці заблукаєш

(в його пилюці і коморах темних),

повільно ходячи між кавунами.

Сесар Вальєхо

Відсутній! Того ж ранку, як піду

найдальше, оповитий таїною,

підеш на цвинтар, вгорнутий в біду, —

то буде неминучий крок за мною.

Відсутній! Того ж ранку, як піду,