шалений безмір свій, огромність чистоти.
Від тебе світло йде крізь мури темноти,
щоб у його руці незаймано палати.
Народе Мексики, потужний духу, брате,
о, не забудь його, бо ж він такий, як ти.
Ти не забудь його життя, що в ясні зорі
злетіло і до нас волає з висоти,
щоб ми долали смерть на чесній трудогорі.
Довіку не забудь Сікейроса. Це ж ти,
народе Мексики, в огненній непокорі,
на полотні його ожив, щоб далі йти!
2
О так, це справді так, твоя снага ростиме,
немов ріка в бігу — безмежна й весняна —
і мури темноти валитиме вона,
народе Мексики, мій славний побратиме.
Не просиш милості на серце невситиме,
а просто, мов ріка безмежна й весняна,
ростеш… і падає ненависна стіна,
народе Мексики, мій славний побратиме.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 88. Приємного читання.
TextBook