і до щемливого кружляння ночі в небесах.
Для всіх людей благаю хліба й панування,
і для знедоленого хлібороба я прошу землі,
і хай не жде ніхто, що кров моя і пісня згине,
але від пестощів твоїх живим я відійти не зможу.
Тому заграй ще вальс погідної зірниці,
хай лине баркарола над водами гітари,
допоки голова моя не схилиться у сні,
допоки всі мої безсоння, неначе гілля запахуще,
в намет сплетуться, під котрим твої літаючі долоні
оберігати будуть ніч заснулого мандрівника.
85
По вулицях пливуть легкі хмарини з моря,
як подихи бика, що вийшов на мороз,
і довгі язики води той час накрили,
той місяць, що для нас мав щастя принести.
Завчасна осене, свистячі соти листя,
коли над селами ваш стяг замайорить,
жінки, співаючи, прощаються з річками,
в бік Патагонії ржуть коні на полях.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 92. Приємного читання.
TextBook