Вже в обширах небесних без оков
мелодія вітрів благоуханна
тече, мов ранку росяний покров.
Там гори світла і лілеї рана,
а тут на згині туги і розмов
гірлянду смутку ми плетем щорана.
ПОЕТ ПРОСИТЬ СВОЮ ЛЮБОВ,
ЩОБ ВОНА ЙОМУ НАПИСАЛА
Намарно жду я на твого листа,
любове сну мого, живуча смерте,
плекаю з цвітом прагнення відверте
забуть тебе, та в'яне цвіт і мста.
Повітря — невмируще, а плита
незряча — тьму з її очниць не стерти.
І мерзне серце, в глибині роздерте,
від місяця, що сяйвом пригорта.
Але я вистраждав тебе. В двобої
з собою сам — над образом твоїм —
тигр і голубка, зуби і левкої.
Втиши словами мого шалу грім,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 82. Приємного читання.
TextBook