плакучий вітер темряви й світання
відкрив мого кохання рану в сні
і віддаливсь; я повен був жадання.
Це рана, що дає життя мені,
а крові й світлу — чисте проростання;
німіючої Філомели дні,
гніздо, ліси й тумани для співання.
Як солодко в душі хтось гомонить!
Там, де пливе твоя бездушна врода,
я біля квітки ляжу під блакить.
І пожовтіє річка темновода,
а кров моя пов'ється, наче нить,
по хащах мокрих, де не спить природа.
НА СМЕРТЬ
ХОСЕ ДЕ СІРІЯ-І-ЕСКАЛАНТЕ
Хто скаже, що ти був? З якої речі?
Тоді, як день без тебе постає,
два голоси бринять — годинник б'є,
і вітер тягне стогони старечі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 77. Приємного читання.
TextBook