Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

пташині голоси і звук сирени.

Він візьме, наче зім'яту газету, хвилю Сени

із відображенням старих домів і площ…

Тоді і я прийду між ті кравати

сльозу свою останню продавати,

та він одвернеться — і не мани! —

тому, що на блошиному базарі,

в тім присмерку, що йде зі мною в парі,

сльоза не має жодної ціни!

Ніч на руках носитиме тіла окаменілі,

іржання коней потече по зморшках сивого лиця.

А потім вибухи вишневих пуп'янків будити будуть

                                                   тишу темного сільця

і крук, очей не відрізняючи од квітів, клюватиме

                                                                ромени білі.

Гору насиплють з брустверів, де наша кров померкла,

та ми вже не повернемось, хоч травами зійдемо тут

                                                                     стократ,

бо лев, одлитий із гармат,

над Ватерлоо лежить, як Цербер біля виходу із пекла.