TextBook Листків опалих перших промінці
змітає звільна жінка з тротуару.
Провінція. Неділя. Ранній ранок.
Чи я тут був, чи ні? Як метроном,
лунають кроки. Світиться кружґанок,
і пахне так пампушками і сном.
Я йду. Містечко пригортає наче.
А вулиці ведуть назад… Щемить,
щемить і каже серце нетерпляче:
«Он, в тому домі, що в садку стоїть,
на ліжку білосніжнім кротко спить
твоє дитинство, з виснаги гаряче».
Іван Давидков
СОНЕТ
Я йду, щоб наново тебе створити,
твоїм думкам дать глибшу глибину,
твоїм дорогам — слово й вільні ритми,
твоїм безсонням — зірку весняну.
Я йду, щоб розбудить єство тривожне,
щоб клич марнот з душі твоєї щез.
Щоб застелить твоє пошлюбне ложе
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 46. Приємного читання.