ці вихори осінні, ошалілі,
ти ж обертаєшся в росини білі,
гориш багаттями надвечори.
Твій шлях одлунює в струмків сріблястім дзвоні,
мені ти світиш крізь листків сувій,
я чую в кожній пісні голос твій,
і в маренні дерев, що вздовж дороги йдуть по оболоні.
Як стане місяць на раменах дня, що заховався за горою;
я викрешу вогонь польотом птиці,
щоб освітити сивий суходіл.
Твій образ просяйне тоді переді мною,
немов у виноградних гілок плетениці
забуте гроно, сповнене гудінням бджіл.
АРИТМІЯ
Що чуєш ти в снігів таємній мові?
Метелиця гуляє у дворі,
а на деревах, як плоди зимові,
тремтливо дозрівають снігурі.
Багатства оглядаєш ти свої — не видно їх з темнот —
тьма безміру закрита тишиною.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 51. Приємного читання.
TextBook