Син Наїрі, невпинний мандрівець,
Я йду з віками болю й гіркоти.
Скривавлений мій краю, ти — не мрець;
Тож вірою, мов сонцем, засвіти!
Священний шлях, величний твій вінець!
Єгіше Чаренц
ЧЕРВОНИЙ СОНЕТ
Поет завжди з людьми,
коли шумить гроза.
Валерій Брюсов
Палає, мов кинджал, добутий з давніх піхов,
Багряне майбуття, добуте з днів старих.
Не поховати світ, що волею задихав,
Не взяти навесні ріку в закови криг.
Чого жадає ще безмисля ваше вбоге,
Скорбота вашого вмираючого дня?
Те не зруйнується від вашої тривоги,
Що оспівав поет, все інше — порохня!
Дні невблаганно йдуть, їх зблискування скоре
Нагадує шабель оголених блакить,
Коли на ворогів завзяття йде суворе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 53. Приємного читання.