так ясно осінню освітлених, і там шукати будем
у барвах палахкучих луну потрісканих акордів,
сліду таємного, що тут лишили пружні кроки.
Душа, де житло споминів зробилось, виллє в трави
ту лірику, що скапує краплинами живиці,
в осіннім сонці вимиє свої конари темні,
і кроною, мов смерк, широкою, ввійде у хмари —
все — за одну хвилину, на стежці звечорілій,
в годину заходу, що надійде і стисне вбоге серце.
Іржі Волькер
МЕТЕРЛІНК
Ніч важко дихає. Жене крізь віти
шалено місяць. У траві тремтить
тінь зблідла. Лампа у вікні горить,
сидять під нею мати, батько, діти.
Вікно відчинене. Задушно пахнуть квіти.
Так тихо тут. Лиш дерево шумить,
що щось повинно статися за мить,
а трави ронять сльози-самоцвіти.
Ого! Вже йде чужинець! Звільна йде
від темних гір, та часу в нього досить, —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 267. Приємного читання.