Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

коли ось-ось від горя серце трісне,

ти з нами будь, стара гуситська пісне!

Грими на ворогів, як на Шумаві,

потоками змий наші думи тьмаві,

дух Чехії ти вдруге народи!

Антонін Сова

Я бачив мушлю, що лежала в скрині, —

стара, облущена, здавалось — прах,

та пурпур ще світився по боках,

і плівся білий пруг по роговинні.

До вуха приклади її… Глибинні

почуєш шуми, ніби наглий страх,

десь ніби кров палає на вітрах,

і серце б'ється в бідній шкарлупині.

Я рад почути диво потайне,

оте Ніщо, коли воно шепоче,

так ніби щось мені сказати хоче.

Дивуюся — нерідко світ мене

пригноблює своєю німотою,

а мертва мушля розмовля зі мною.