Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

на ту понадморську терасу

де світла золотий галоп

на стелю кидає окрасу

на бистрих схожу антилоп

коли на ложі із атласу

коханці — лиш минув потоп —

волоссям ловлять ніч завчасу

На столику де квітка-жриця

блищить велика шахівниця

з доби візирів і чуми

рояль без дотикання грає

тій ніжній парі що вмирає

по втечі з гобелену тьми

Швець Костянтин шпалерник Рудо й Берта

підуть на ярмарок Піжон

їй купить печива за десять крон

ах стрельнути б у нього з ліворверта

Додому йтимуть Шилом аж тепер

ударить швець і скотиться в канаву

щоб люди знали вдачу браву