Слухає він Ядран день у день в натузі,
Гривою сідою навіть не здригне.
Мармуровий погляд на блакитнім прузі
Він тримає — око в далечінь жене.
Дражнять і сідлають, б'ють його дітиська
І піском жбурляють в очі бідачиська, —
Плоть його камінна — болісне садно.
Він мовчить; на море дивиться безкрає,
Він галер венецьких тужно визирає,
Що за блідний овид одійшли давно.
СЕЛО
Місяць круторогий вплутався в конари
Дерева старого. Ніч передосіння.
Море спить в німому блиску, мов сумління,
Стомлене від муки й неясної кари.
Кипариси в сріблі місяця, мов хмари,
Синій літній іній грає від світіння
На траві. Десь крикнув пугач. Хлюпотіння
Хвилі розляглося, де стоять байдари.
Там сільце рибальське тулиться до скелі,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 208. Приємного читання.
TextBook