Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

І вам присниться все, що бачив я вві сні.

Там, оддаля від нас, од світу в стороні

Одна за одною йдуть хвилі, щоб розбиться

Об берег, на воді — зоря, людина, птиця,

Ява, і сон, і смерть — все хвилі маревні.

Не треба нам числа: я був, я єсмь, я буду.

Життя — це диво див, і на коліна чуду

Один, як сирота, я сам себе кладу;

Один серед свічад і колового плину

Відбить морів і міст, що світяться в чаду.

І мати, плачучи, бере свою дитину…

Михайло Дудін

В той липень, що душний був, як намет,

В ті незбагненні дні, давно минулі,

Під липами в бджолинім рівнім гулі

Ваш тихий голос обернувся в мед.

Хто жаль мій розуміє, хто вперед

Пройде, щоб стать за мене в караулі?

Майнули ви в небеснім безпритуллі,

Як іволга, що піднялася в лет