Так ніби там горить папірус, де жахні
Часи Тіберія хронологи списали.
При ватрі в човен сядь чи на просохлу сіть,
І похили чоло до моря, що вже спить,
Рибалку вислухай, тремтячого, старого.
Тіберій? Чи Нерон? — Не знає він про них.
Лиш скаржиться — вогонь в його очах сумних —
На голод і нужду — ось Цезарі для нього!
FIUMICINO
Спекотно. Із боліт підримських суне пара.
Запалий світ. Навкруг тростина спить руда.
І Тібру жовтого тече брудна вода;
Fiumicino — там, а там десь — Fiumara,
На Острові Святім біліє кіз отара,
Пастух — увесь в багні. Куди не глянь — біда.
Траяна славний порт в руїни запада.
В тумані Остія стара, немов примара.
І раптом — що це? — мла знялася понад рінь,
І грає золотом блакитна далечінь.
То море! Там відплив крильми, як птах, махає.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 146. Приємного читання.
TextBook