Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Допоки вже її не зможе побороть

Тупої старості обачливість, що гнобить,

Що з битого орла не раз фламінго робить.

Він руки заламав, одкинувши заслони…

Суворим правилам трудився навдогідь,

А вийшло все не так — в душі пекуча їдь,

Розбитий пам'ятник князевої персони.

З вікон відчинених гудуть вечірні дзвони,

В куті павук плете підступну, вбивчу сіть.

Машина зламана у пилюзі стоїть,

На полотні — юнак із усміхом Мадонни.

Письмо обернуте (він так писать волів):

«У воду кинутий камінчик кола творить.

Повітря хвиля йде від того, хто говорить».

І мисль є хвилею, що постає від слів,

У безкінечності все ширші творить кола,

Потуги подихом нам овіває чола.

Казимеж Анджей Яворський

Щоб сонце зблиснуло, роздерти треба хмари,

щоб вирубати зло, потрібно пил, сокир