Гартоване на честь, потужне і ясне.
Знай, серце, що коли, явивши вдачу хвору,
Ти тріснеш, скривишся і викажеш покору,
Мов грім, рука моя в пил розіб'є тебе!
Згинь, розпанахане ударами титана,
Ніж маєш болями своїми жить, як рана,
Прокляте кволістю, надтріснуте, слабе.
ТРІУМФ
Останній, лютий бій з людиною судьба
Звершила… Син землі, бунтар, сподвижник світла,
Знеможений упав! Піймала пастка підла
Титана, і навік скувала, мов раба.
Тріумф! Таємна міць, яка здушила в ньому
Зухвальство, й ум, і все, що радісне й трудне,
Тепер його в своїх просторах розіпне
І до зірок приб'є на муки й на судому.
І велетень повис у зорях, і йому
Здалося, що пора повстати в непокорі,
Світ муки людської повергнути в пітьму…
Рвонувся він, і вниз посипалися зорі…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 150. Приємного читання.
TextBook