Найкращих наших літ зринає дивина,
Коли, закохані і юні, як весна,
Ми забували світ, затьмарений журбою?
Струмочок жебонить у лузі під вербою,
В жасминових кущах альтана потайна…
Там темрявою ніч ласкава й чарівна
Обкутувала нас, як ніжності габою.
А місяць осявав з блакитної путі
То білосніжну грудь, то персні золоті,
Тобі надаючи свого причарування.
Мруть очі ув очах, душа в душі щемить,
Стрічаються уста і горнуться в ту мить
Сльозина до сльози, зітхання до зітхання.
Ципріан Норвід
САМОТНІСТЬ
Незрушна тишина — лиш поколише сіть
Павук, і за вікном прошелестять тополі.
І легко дихати в цім домі, як на полі,
Де гамір не зліта думкам навперестріть.
Немов стражденний раб, що вирвався з неволі,
Знов чує до життя в погаслім серці хіть,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 133. Приємного читання.