Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Ти — лід, я — жертва чортових свавіль;

Ти в прах обернешся в нутрі могили,

Я ж стати попелом не маю сили,

Бо полум'ям зробився я всуціль!

Нещасні! Доля вас карає люта,

Але любов являє гіршу суть:

Вас нагаями темні люди б'ють,

Мене б'є Бог, важкого взявши прута.

Вас палить сонце, а мене — отрута,

Вам спини, а мені ж бо — серце рвуть,

Вам ноги й руки в кайдани кують,

Мені на душу накладають пута.

Вас шарпають вітри, мене — тужні

Боління мучать. Вас взяла темниця

Законом, я ж — упав, як в сіті птиця.

Вас, може, пожаліють, а мені

Нема помилування. От різниця:

Ви — на воді, а я горю в огні.

Адам Міцкевич

Лауро! Чи тепер, мов сон, перед тобою