Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Під похоронний дзвін приносять мари, —

Хто любить, прокидається в темнотах,

Щоку — до зір у шибці, світла потах,

А там на річці щогли, як примари.

Чернець, вагітна в натовпі, гітари

Побренькують, ряхтить червоний одяг,

Каштани в'януть п'янко в прозолоттях,

Верхи сумних церков пливуть, мов хмари.

Дух зла з поблідлих масок прозирає.

Прокажені — вони гниють ночами —

Читають слід загубленої зграї.

І гусне темрява над островами,

І в парку сестри бачаться з братами, —

Студена дрож від погляду проймає.

Готфрід Келлер

Сяйного полудня заснув я в тіні

Старих ялин на гребені гори;

Мені приснились видива жури,

Надій і поривань руїни тлінні.

Я розбудився десь надвечори —