Як перед смертю ще мене трясло.
Для неї стогін мій — музична нота;
Скатованого кидав мене в шок
її глузливий, наче лід, смішок.
Стефан Георге
НОВЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ В ДОРОГУ
Як слало в даль мене обітування,
Я виснив милу, а тебе прийняв
За посланця її. Ти ж без обав
Прирік мене довіку на вигнання.
Поволі вичахло в мені жадання,
Всього я зрікся й супокійним став.
Хіба то щастя, що на мене впав
Згори твій погляд, мов роса надрання?
Я до центрального престолу йду,
Від ладану й сандалу б'є задуха.
Орган і спів заглушують ходу.
Для мирування — кров моя. О скруха!
Біда мені! Де ж я свого знайду
Прочанського плаща та капелюха?!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 121. Приємного читання.
TextBook