І чародійне показав свічадо:
Ах, карлик під вінцем, храм аж гуде!
— Амінь! Амінь! — чорти волають радо.
Мою любов із церкви гном веде.
* * *
Приснився я собі: святочний стрій
Був на мені — манжети бездоганні,
Жилет і фрак. Тут в ясному убранні
З'явилась мила, ніби вийшла з мрій.
«Ви наречена? — я вклонився їй. —
Вітаю вас, о найдорожча пані!»
Студений звук став поперек гортані,
Я лиш дивився в скорбності німій.
Вона зайшлась плачем. Лице дівоче
Стемнили сліз розбурхані струмки,
І в них пропало сновидіння миле…
Невинні очі, лагідні зірки,
Ви наяву не раз мене дурили,
Та все ж і в сні я вірю вам охоче.
ФРЕДЕРІКА
Покинь Берлін із хмарами пилюки,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 118. Приємного читання.
TextBook