Розділ сьомий Історія Міністра

— Ні. Природний стан людини — шанувати себе, бути шанованим іншими, відчувати причетність до спільної справи, бути готовим пожертвувати собою заради загального добра. Заради своїх.

— Ти падлюка, — сказав Арсен.

— Ти теж. Ось, ми один одного вилаяли, а це неетично. Може, пошукаємо спільної мови? Ми ж розумні істоти?

— Маніпулятор…

— Тепер ти відштовхуєш мене, бо я став тобі чужий. У тебе лампочка на лобі, Арсене, засвітилася зараз червоним: я чужий. Ти не можеш зрозуміти моєї логіки. Ти ксенофоб.

Іван, що був одночасно Максимом, зітхнув — і різким поворотом керма на повній швидкості ввігнав машину під самоскид, що повільно повз поряд.

Джип прокотився п’ять метрів і став у безнадійній пробці. Праворуч, ліворуч, спереду й позаду чередою юрмилися машини. На світлофорі горів зелений, проте ніхто не рушав з місця: забите перехрестя.

— Це надовго, — сказав Максим.

Він сидів поруч з Арсеном за кермом свого джипа, мальовничо неголений, у розстебнутій лимонній вітровці, з-під якої визирала біла чиста футболка без єдиної плямочки крові.

Арсен скорчився замружившись, вчепившись у сидіння, як щойно в Івановій машині. У машині, що перетворилася на гармошку. Скрегіт металу й досі стояв у вухах.

— Я думав, ти вже звик, — сказав Максим. — Ми цифрові, брат. Файл знищено, на його місце став резервний. А тачка все одно була погана й числилась у викраденні.

— Більше ніколи так не роби, — прохрипів Арсен.

— Вибач. Виробнича необхідність. Ні, чесно, я не хотів тебе скривдити чи там налякати.

— Дякую. Ти дуже добрий.

Максим винувато знизав плечима і ввімкнув радіо.

— …і тепер там здоровенна пробка! — прокричав чоловік, здається, по телефону. — Алло, в студії, ви мене чуєте?

— Чуємо, спасибі, — відгукнувся дівочий статечний голос. — Нам дзвонили з приводу цієї аварії вже кілька разів… А правда, що постраждала «Шкода» була порожня?

— Не знаю! Самоскид поперек шосе, не проїхати, не пробитися…

— Спасибі. Отже, ми нагадуємо нашим слухачам…

Арсен вимкнув приймач. Джип проїхав два метри й знову став.